Відбір у легкій атлетиці
Постановка проблеми. Проблема здібностей хвилювала людей ще в глибоку давнину. Поняття про здібності в науковий ужиток вперше ввів давньогрецький філософ Платон (428-348 рр.. до н.е.), він же запропонував ідею відбору людей до військової служби з оцінки їх здібностей за допомогою тестів.
Дискусії ведуться, головним чином, навколо одного питання: чи є здібності вродженими чи набутими характеристиками людини?
Одні захищають позицію, згідно з якою і геній, і талант, і здібності - результат виховання, що вроджені можливості у всіх людей абсолютно однакові. Інші дослідники роблять висновок про спадкової обумовленості здібностей.
Проблема відбору в спорті у світовій літературі висвітлена досить широко, накопичені значні експериментальні дані характеризують істотні аспекти відбору в окремих видах спорту. Разом з тим, питання спортивного відбору відносяться до числа недостатньо вивчених і продовжують залишатися центральною проблемою дитячо-юнацького спорту.
Великий інтерес до цієї проблеми пояснюється бурхливим зростанням спортивних результатів і настільки високим їх рівнем, що наблизитися до них і перевищити цей рівень може далеко не кожен. Звідси виникає проблема пошуку фізично обдарованих людей, які могли б показувати високі спортивні результати в умовах жорсткої конкурентної боротьби, які є характерною особливістю сучасного спорту.
Аналіз попередніх досліджень. Над даною темою працювали Кузнєцов А.С. (Доктор педагогічних наук, професор), Самігуллін Г.Х. (Кандидат біологічних наук, доцент), а також Зотова Ф.Р., Мутаева І.Ш., Павлов В.В., Волков В.М., Пугач В.П., Тер-Ованесян І.А., Зеліченок В.Б., Холодов Ж.К.
А.С. Кузнєцовим і Г.Х. Самігуллін з даної теми виконано теоретичне узагальнення даних з проблеми відбору та орієнтації в легкій атлетиці. Розглянуто теоретичні положення, генетичні аспекти даної проблеми, особливості критеріїв і методики відбору в легкій атлетиці.
Мета роботи. Вивчити відбір в легкій атлетиці.
Виклад основного матеріалу.В основі розвитку легкоатлетичного спорту завжди було прагнення до показу високих спортивних результатів. Із давніх часів рекорди в легкій атлетиці покращувались за рахунок природних здібностей, що стихійно з'являлись в обдарованих атлетів. В середині XX століття з ростом спортивних результатів лише природних даних стало недостатньо і спортивні здібності стали спеціально розвивати. Ефект був відчутним.
Паралельно із розвитком умов і методів підготовки росли і вищі спортивні досягнення. Їх вершина припала на сучасний етап, коли рекорди оновлюються кожні 2-3 роки. У підсумку був досягнутий настільки високий спортивний рівень, що перевершення атлетами середніх здібностей, навіть за рахунок самої досконалої підготовки, став нереальним.
З погляду на це, перед легкою атлетикою постало завдання відбору найбільш обдарованої молоді, щоб за рахунок їх великих природних здібностей і сучасних методів підготовки досягнути високих спортивних результатів сучасного рівня.
Відбір – це система організаційно-методичних заходів комплексного характеру, яка включає педагогічні, соціологічні, психологічні і медико-біологічні методи дослідження, на основі яких виявляються задатки дітей, підлітків і юнаків для спеціалізації в тому чи іншому виді легкої атлетики.
Здібності – це індивідуальні особливості людини, які дозволяють виконувати роботу з відповідною мірою успішності.
Серед чинників, які впливають на спортивний результат, необхідно визначити ті, які практично не вдосконалюються в процесі тренування, тобто є консервативними, генетично обумовленими. Саме вони повинні бути основними в тестовій моделі відбору дітей у спортивні школи.
На сьогоднішній день існує декілька видів відбору: спонтанний, емпіричний і спеціальний відбір.
Спонтанний підбір – це некерований вид відбору. Він починається з масового набору дітей і підлітків, які виявили зацікавленість до того чи іншого виду легкої атлетики.
Гімнастичний відбір – це найрозповсюдженіший вид відбору, який здійснюється тренером. Тренер порівнює окремого спортсмена з ''ідеальною моделлю'', або з конкретним відомим спортсменом. Якість цього порівняння залежить від знання та досвіду тренера, від розуміння ним ''ідеальної моделі''.
Спеціальний відбір – це комплексний вид відбору, в проведенні якого беруть участь тренер, лікар, психолог та інші. Він здійснюється на основі використання медико-біологічних, психологічних і педагогічних методів у процесі так званого дослідження. Детальний аналіз результатів дослідження дає можливість більш правильно зорієнтуватись на подальшому розвитку обдарованих у спортивному відношенні підлітків.
У відборі здібних спортсменів у процесі багаторічного тренування можна виділити три основні етапи. На першому з них - попередньому виявляється доцільність вибору дитиною занять видом спорту на основі врахування його морфофункціональних даних і психічних особливостей [8, с. 11]. Відбір на другому - проміжному етапі вирішує задачу виявлення здібностей до ефективного спортивного вдосконалення в процесі досить напруженого спортивного тренування на другому і третьому етапах багаторічного тренування. Третій - заключний етап відбору пов'язаний з виявленням у спортсменів можливостей до досягнення результатів міжнародного класу. Кожен етап відбору збігається з відповідним етапом багаторічної підготовки.
Основними завданнями першого етапу - є масовий перегляд контингентів дітей 6-10 років (I - IV класи загальноосвітньої школи) з метою їх орієнтації на заняття тим чи іншим видом спорту.
У групі початкової підготовки ДЮСШ приймаються всі бажаючі школярі у відповідності з віком, визначеним для даного виду спорту. Критеріями спортивної орієнтації є рекомендації вчителя фізичної культури, дані медичного обстеження, антропометричні вимірювання та їх оцінка з позицій перспективи. Ці критерії максимально спрощені і доступні кожному вчителю фізкультури в школі і лікаря [3, с. 352].
Критеріями, на основі яких зазвичай формується судження про спортивну обдарованость дитини, є дані про його зріст, вагу, статуру, руховіздібності.Істотні індивідуальні відмінності в біологічному розвитку початківців, значно ускладнює цю задачу.Тому дані, отримані на цьому етапі відбору, слід використовувати як орієнтовні.
Основне завдання другого етапу відбору - виявлення обдарованих в спортивному відношенні школярів для комплектування навчально-тренувальних груп і груп спортивного вдосконалення СДЮШОР, УОР і ШВСМ. Відбір проводиться протягом останнього року навчання в групах початкової підготовки [6, с. 14].
Відбір проводиться за наступною програмою:оцінка стану здоров'я; виконання контрольно-перекладних нормативів, розроблених для кожного виду спорту і викладених у програмах для спортивних шкіл;антропометричні вимірювання; виявлення темпів приросту фізичних якостей і спортивних результатів.
У ході другого етапу відбору здійснюється систематичне вивчення кожного учня спортивної школи з метою остаточного визначення його індивідуальної спортивної спеціалізації [9, с. 115]. У цей час проводяться педагогічні спостереження,контрольні випробування, медико-біологічні та психологічні дослідження з метою подальшого визначення сильних і слабких сторін підготовленості. На основі аналізу результатів обстеження остаточно вирішується питання про індивідуальну спортивну орієнтацію дитини[4,с. 113].
Основними методами відбору є антропометричні обстеження, медико-біологічні дослідження, педагогічне спостереження, педагогічні контрольні випробування (тести), психологічні дослідження, соціологічні дослідження.
На основі медико-біологічних досліджень дається оцінка стану здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості школярів. Виявляються діти і підлітки, які мають протипоказання до занять певним видом спорту. У процесі медико-біологічних досліджень особлива увага повинна бути звернена на тривалість і якість відновних процесів в організмі дітей після виконання значних тренувальних навантажень.[8, с. 25].
Велику роль у системі відбору грають педагогічні контрольні випробування (тести), за результатами яких зазвичай судять про наявність необхідних фізичних якостей і здібностей індивіда, для успішної спеціалізації в тому чи іншому виді спорту [5, с. 121].
У процесі психологічних обстежень особлива увага приділяється прояву таких якостей, як активність, наполегливість у спортивній боротьбі, самостійність, цілеспрямованість, спортивна працьовитість, здатність мобілізуватися під час змагань і т.д.
На третьому етапі відбору необхідно з'ясувати, чи зможе спортсмен домогтися результатів високого рівня, успішно виступати на відповідальних змаганнях.[6, с. 22].
Особливого значення набуває оцінка особистісних і психічних якостей спортсмена. При цьому оцінюють стійкість до стресових ситуацій змагань, здатність налаштовуватися на активну змагальну боротьбу, вміння мобілізувати сили при гострій конкуренції, психічну стійкість і під час об'ємної і напруженої тренувальної роботи, здатність контролювати зусилля, темп, швидкість, напрямок рухів, розподіл сили у змаганнях, а також вміння показувати найвищі результати в найбільш відповідальних стартах, в оточенні сильних суперників [6, с. 26].
На третьому етапі відбору в кожному олімпійському виді спорту повинні проводитися переглядові навчально-тренувальні збори [6, с. 27].
Відбір кандидатів здійснюється з урахуванням наступних показників:
1. Спортивно-технічні результати та їх динаміка (початок, вершина, спад) за роками підготовки.
2. Ступінь закріплення техніки виконання найбільш нестійких елементів при виконанні вправи в екстремальних умовах.
3. Ступінь технічної готовності і стійкості спортсмена до сбивающим факторів в умовах змагальної діяльності.
За підсумками змагань, а потім і комплексного обстеження тренерські ради визначають контингент спортсменів, індивідуальні показники яких відповідають рішенню завдань передолімпійської підготовки. [6, с. 28].
Основною формою відбору кандидатів до збірних команд країни служать спортивні змагання. При цьому враховуються не тільки сьогоднішні спортивні результати, але і їх динаміка протягом двох-трьох останніх років, динаміка результатів протягом поточного року, стаж регулярних занять спортом, відповідність основних компонентів фізичної підготовленості і фізичного розвитку вимогам даного виду спорту на рівні результатів майстра спорту міжнародного класу [6, с. 27].
Висновок. Таким чином: Сучасний рівень розвитку легкоатлетичного спорту характеризується більш раннім залученням дітей в інтенсивну тренувальну та змагальну діяльність. Вік 10-14 років, це той вік, де про спортивну придатності дитини можна тільки здогадуватися. Якщо навіть дитина талановита в спортивному відношенні, то неможливо визначити в якому виді спорту він може максимально розкрити свою обдарованість,талант. Здібна дитина, явище неспецифічне, і при відборі слід шукати дітей з гарними руховими здібностями.
Чим раніше дитина залучається до регулярних занять легкої атлетики, особливо у технічних видах, тим більша ймовірність поповнення ДЮСШ юними даруваннями. Також, ніж раніше залучення дітей до систематичних занять легкоатлетичними вправами, тим довше повинен бути етап попередньої підготовки, який тісно пов'язаний з етапом початкової підготовки. Знання оптимального віку для досягнення кращих результатів у спринті, в стрибках і в метаннях служить важливим орієнтиром при відборі майбутніх чемпіонів.
Поглиблений відбір дозволяє виявити найбільш фізично і психологічно підготовлених дітей для занять легкою атлетикою. При поглибленому вивчення всіх даних організму можна прискорити відбірковий процес, тим самим більше приділити уваги для підготовки кваліфікованих легкоатлетів на ранньому етапі навчання.
Таким чином, все ж в основі комплексної характеристики здібностей спринтера лежать антропометричні особливості (зріст, вага, основні пропорції тіла), рівень розвитку найважливіших для спринтера фізичних якостей, та їх відповідність основним біодинамічним особливостям спринтерського бігу. Облік антропометричних особливостей юних спортсменів при відборі так само залежить від етапів підготовки. Якщо на початковому етапі відбору, більше уваги приділяється на рухові здібності дітей, а при відборі в групи спортивного вдосконалення перевага віддається спортсменам вище середнього зросту, атлетичної статури, середньої комплекції.
Література:
1. Волков В.М. Спортивний відбір / В.М. Волков, В.П.Філін. - М.: ФиС, 1983. - 204 с.
2. Гужаловский, А.А. Проблеми теорії спортивного відбору / А.А. Гужаловский / / теорія і практика фізичної культури. - 1986. - № 8. - 24-25 с.
3. Жилкін, О.М. Легка атлетика / О.М. Жилкін. - М.: Академія, 2003. - 464 с.
4. Зацорскій, В.М. Легка атлетика: критерії відбору / В.М. Зацорскій. - М.: Фізкультура і спорт, 1970. - 200 с.
5. Зеліченок, В.Б. Легка атлетика: критерії відбору / В.Б.Зеліченко, В.Г. Нікітушкін, В.П. Губа. - М.: Терра - спорт, 2000. - 240 с.
6. Зімкіна, Н.В. Фізіологія людини / Н.В. Зімкіна. - М.: Фізкультура і спорт, 1975. - 496 с.
7. Зотова, Ф.Р. Спортивний відбір і орієнтація / Ф.Р.Зотова, І.Ш. Мутаева, В.В. Павлов. - Набережні Челни: Кам ДІФКУ, 2002. - 141 с.
8. Корягіна, Ю.В. Фізіологія силових видів спорту: навчальний посібник / Ю.В. Корягіна. - Омськ: СібГУФК, 2003. - 60 с.
9. Лазарєв, І.В. Практикум з легкої атлетики: навч.посібник / І.В. Лазарєв, В.С. Кузнєцов. - М.: Академія, 1999. - 160 с.
Постановка проблеми. Проблема здібностей хвилювала людей ще в глибоку давнину. Поняття про здібності в науковий ужиток вперше ввів давньогрецький філософ Платон (428-348 рр.. до н.е.), він же запропонував ідею відбору людей до військової служби з оцінки їх здібностей за допомогою тестів.
Дискусії ведуться, головним чином, навколо одного питання: чи є здібності вродженими чи набутими характеристиками людини?
Одні захищають позицію, згідно з якою і геній, і талант, і здібності - результат виховання, що вроджені можливості у всіх людей абсолютно однакові. Інші дослідники роблять висновок про спадкової обумовленості здібностей.
Проблема відбору в спорті у світовій літературі висвітлена досить широко, накопичені значні експериментальні дані характеризують істотні аспекти відбору в окремих видах спорту. Разом з тим, питання спортивного відбору відносяться до числа недостатньо вивчених і продовжують залишатися центральною проблемою дитячо-юнацького спорту.
Великий інтерес до цієї проблеми пояснюється бурхливим зростанням спортивних результатів і настільки високим їх рівнем, що наблизитися до них і перевищити цей рівень може далеко не кожен. Звідси виникає проблема пошуку фізично обдарованих людей, які могли б показувати високі спортивні результати в умовах жорсткої конкурентної боротьби, які є характерною особливістю сучасного спорту.
Аналіз попередніх досліджень. Над даною темою працювали Кузнєцов А.С. (Доктор педагогічних наук, професор), Самігуллін Г.Х. (Кандидат біологічних наук, доцент), а також Зотова Ф.Р., Мутаева І.Ш., Павлов В.В., Волков В.М., Пугач В.П., Тер-Ованесян І.А., Зеліченок В.Б., Холодов Ж.К.
А.С. Кузнєцовим і Г.Х. Самігуллін з даної теми виконано теоретичне узагальнення даних з проблеми відбору та орієнтації в легкій атлетиці. Розглянуто теоретичні положення, генетичні аспекти даної проблеми, особливості критеріїв і методики відбору в легкій атлетиці.
Мета роботи. Вивчити відбір в легкій атлетиці.
Виклад основного матеріалу.В основі розвитку легкоатлетичного спорту завжди було прагнення до показу високих спортивних результатів. Із давніх часів рекорди в легкій атлетиці покращувались за рахунок природних здібностей, що стихійно з'являлись в обдарованих атлетів. В середині XX століття з ростом спортивних результатів лише природних даних стало недостатньо і спортивні здібності стали спеціально розвивати. Ефект був відчутним.
Паралельно із розвитком умов і методів підготовки росли і вищі спортивні досягнення. Їх вершина припала на сучасний етап, коли рекорди оновлюються кожні 2-3 роки. У підсумку був досягнутий настільки високий спортивний рівень, що перевершення атлетами середніх здібностей, навіть за рахунок самої досконалої підготовки, став нереальним.
З погляду на це, перед легкою атлетикою постало завдання відбору найбільш обдарованої молоді, щоб за рахунок їх великих природних здібностей і сучасних методів підготовки досягнути високих спортивних результатів сучасного рівня.
Відбір – це система організаційно-методичних заходів комплексного характеру, яка включає педагогічні, соціологічні, психологічні і медико-біологічні методи дослідження, на основі яких виявляються задатки дітей, підлітків і юнаків для спеціалізації в тому чи іншому виді легкої атлетики.
Здібності – це індивідуальні особливості людини, які дозволяють виконувати роботу з відповідною мірою успішності.
Серед чинників, які впливають на спортивний результат, необхідно визначити ті, які практично не вдосконалюються в процесі тренування, тобто є консервативними, генетично обумовленими. Саме вони повинні бути основними в тестовій моделі відбору дітей у спортивні школи.
На сьогоднішній день існує декілька видів відбору: спонтанний, емпіричний і спеціальний відбір.
Спонтанний підбір – це некерований вид відбору. Він починається з масового набору дітей і підлітків, які виявили зацікавленість до того чи іншого виду легкої атлетики.
Гімнастичний відбір – це найрозповсюдженіший вид відбору, який здійснюється тренером. Тренер порівнює окремого спортсмена з ''ідеальною моделлю'', або з конкретним відомим спортсменом. Якість цього порівняння залежить від знання та досвіду тренера, від розуміння ним ''ідеальної моделі''.
Спеціальний відбір – це комплексний вид відбору, в проведенні якого беруть участь тренер, лікар, психолог та інші. Він здійснюється на основі використання медико-біологічних, психологічних і педагогічних методів у процесі так званого дослідження. Детальний аналіз результатів дослідження дає можливість більш правильно зорієнтуватись на подальшому розвитку обдарованих у спортивному відношенні підлітків.
У відборі здібних спортсменів у процесі багаторічного тренування можна виділити три основні етапи. На першому з них - попередньому виявляється доцільність вибору дитиною занять видом спорту на основі врахування його морфофункціональних даних і психічних особливостей [8, с. 11]. Відбір на другому - проміжному етапі вирішує задачу виявлення здібностей до ефективного спортивного вдосконалення в процесі досить напруженого спортивного тренування на другому і третьому етапах багаторічного тренування. Третій - заключний етап відбору пов'язаний з виявленням у спортсменів можливостей до досягнення результатів міжнародного класу. Кожен етап відбору збігається з відповідним етапом багаторічної підготовки.
Основними завданнями першого етапу - є масовий перегляд контингентів дітей 6-10 років (I - IV класи загальноосвітньої школи) з метою їх орієнтації на заняття тим чи іншим видом спорту.
У групі початкової підготовки ДЮСШ приймаються всі бажаючі школярі у відповідності з віком, визначеним для даного виду спорту. Критеріями спортивної орієнтації є рекомендації вчителя фізичної культури, дані медичного обстеження, антропометричні вимірювання та їх оцінка з позицій перспективи. Ці критерії максимально спрощені і доступні кожному вчителю фізкультури в школі і лікаря [3, с. 352].
Критеріями, на основі яких зазвичай формується судження про спортивну обдарованость дитини, є дані про його зріст, вагу, статуру, руховіздібності.Істотні індивідуальні відмінності в біологічному розвитку початківців, значно ускладнює цю задачу.Тому дані, отримані на цьому етапі відбору, слід використовувати як орієнтовні.
Основне завдання другого етапу відбору - виявлення обдарованих в спортивному відношенні школярів для комплектування навчально-тренувальних груп і груп спортивного вдосконалення СДЮШОР, УОР і ШВСМ. Відбір проводиться протягом останнього року навчання в групах початкової підготовки [6, с. 14].
Відбір проводиться за наступною програмою:оцінка стану здоров'я; виконання контрольно-перекладних нормативів, розроблених для кожного виду спорту і викладених у програмах для спортивних шкіл;антропометричні вимірювання; виявлення темпів приросту фізичних якостей і спортивних результатів.
У ході другого етапу відбору здійснюється систематичне вивчення кожного учня спортивної школи з метою остаточного визначення його індивідуальної спортивної спеціалізації [9, с. 115]. У цей час проводяться педагогічні спостереження,контрольні випробування, медико-біологічні та психологічні дослідження з метою подальшого визначення сильних і слабких сторін підготовленості. На основі аналізу результатів обстеження остаточно вирішується питання про індивідуальну спортивну орієнтацію дитини[4,с. 113].
Основними методами відбору є антропометричні обстеження, медико-біологічні дослідження, педагогічне спостереження, педагогічні контрольні випробування (тести), психологічні дослідження, соціологічні дослідження.
На основі медико-біологічних досліджень дається оцінка стану здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості школярів. Виявляються діти і підлітки, які мають протипоказання до занять певним видом спорту. У процесі медико-біологічних досліджень особлива увага повинна бути звернена на тривалість і якість відновних процесів в організмі дітей після виконання значних тренувальних навантажень.[8, с. 25].
Велику роль у системі відбору грають педагогічні контрольні випробування (тести), за результатами яких зазвичай судять про наявність необхідних фізичних якостей і здібностей індивіда, для успішної спеціалізації в тому чи іншому виді спорту [5, с. 121].
У процесі психологічних обстежень особлива увага приділяється прояву таких якостей, як активність, наполегливість у спортивній боротьбі, самостійність, цілеспрямованість, спортивна працьовитість, здатність мобілізуватися під час змагань і т.д.
На третьому етапі відбору необхідно з'ясувати, чи зможе спортсмен домогтися результатів високого рівня, успішно виступати на відповідальних змаганнях.[6, с. 22].
Особливого значення набуває оцінка особистісних і психічних якостей спортсмена. При цьому оцінюють стійкість до стресових ситуацій змагань, здатність налаштовуватися на активну змагальну боротьбу, вміння мобілізувати сили при гострій конкуренції, психічну стійкість і під час об'ємної і напруженої тренувальної роботи, здатність контролювати зусилля, темп, швидкість, напрямок рухів, розподіл сили у змаганнях, а також вміння показувати найвищі результати в найбільш відповідальних стартах, в оточенні сильних суперників [6, с. 26].
На третьому етапі відбору в кожному олімпійському виді спорту повинні проводитися переглядові навчально-тренувальні збори [6, с. 27].
Відбір кандидатів здійснюється з урахуванням наступних показників:
1. Спортивно-технічні результати та їх динаміка (початок, вершина, спад) за роками підготовки.
2. Ступінь закріплення техніки виконання найбільш нестійких елементів при виконанні вправи в екстремальних умовах.
3. Ступінь технічної готовності і стійкості спортсмена до сбивающим факторів в умовах змагальної діяльності.
За підсумками змагань, а потім і комплексного обстеження тренерські ради визначають контингент спортсменів, індивідуальні показники яких відповідають рішенню завдань передолімпійської підготовки. [6, с. 28].
Основною формою відбору кандидатів до збірних команд країни служать спортивні змагання. При цьому враховуються не тільки сьогоднішні спортивні результати, але і їх динаміка протягом двох-трьох останніх років, динаміка результатів протягом поточного року, стаж регулярних занять спортом, відповідність основних компонентів фізичної підготовленості і фізичного розвитку вимогам даного виду спорту на рівні результатів майстра спорту міжнародного класу [6, с. 27].
Висновок. Таким чином: Сучасний рівень розвитку легкоатлетичного спорту характеризується більш раннім залученням дітей в інтенсивну тренувальну та змагальну діяльність. Вік 10-14 років, це той вік, де про спортивну придатності дитини можна тільки здогадуватися. Якщо навіть дитина талановита в спортивному відношенні, то неможливо визначити в якому виді спорту він може максимально розкрити свою обдарованість,талант. Здібна дитина, явище неспецифічне, і при відборі слід шукати дітей з гарними руховими здібностями.
Чим раніше дитина залучається до регулярних занять легкої атлетики, особливо у технічних видах, тим більша ймовірність поповнення ДЮСШ юними даруваннями. Також, ніж раніше залучення дітей до систематичних занять легкоатлетичними вправами, тим довше повинен бути етап попередньої підготовки, який тісно пов'язаний з етапом початкової підготовки. Знання оптимального віку для досягнення кращих результатів у спринті, в стрибках і в метаннях служить важливим орієнтиром при відборі майбутніх чемпіонів.
Поглиблений відбір дозволяє виявити найбільш фізично і психологічно підготовлених дітей для занять легкою атлетикою. При поглибленому вивчення всіх даних організму можна прискорити відбірковий процес, тим самим більше приділити уваги для підготовки кваліфікованих легкоатлетів на ранньому етапі навчання.
Таким чином, все ж в основі комплексної характеристики здібностей спринтера лежать антропометричні особливості (зріст, вага, основні пропорції тіла), рівень розвитку найважливіших для спринтера фізичних якостей, та їх відповідність основним біодинамічним особливостям спринтерського бігу. Облік антропометричних особливостей юних спортсменів при відборі так само залежить від етапів підготовки. Якщо на початковому етапі відбору, більше уваги приділяється на рухові здібності дітей, а при відборі в групи спортивного вдосконалення перевага віддається спортсменам вище середнього зросту, атлетичної статури, середньої комплекції.
Література:
1. Волков В.М. Спортивний відбір / В.М. Волков, В.П.Філін. - М.: ФиС, 1983. - 204 с.
2. Гужаловский, А.А. Проблеми теорії спортивного відбору / А.А. Гужаловский / / теорія і практика фізичної культури. - 1986. - № 8. - 24-25 с.
3. Жилкін, О.М. Легка атлетика / О.М. Жилкін. - М.: Академія, 2003. - 464 с.
4. Зацорскій, В.М. Легка атлетика: критерії відбору / В.М. Зацорскій. - М.: Фізкультура і спорт, 1970. - 200 с.
5. Зеліченок, В.Б. Легка атлетика: критерії відбору / В.Б.Зеліченко, В.Г. Нікітушкін, В.П. Губа. - М.: Терра - спорт, 2000. - 240 с.
6. Зімкіна, Н.В. Фізіологія людини / Н.В. Зімкіна. - М.: Фізкультура і спорт, 1975. - 496 с.
7. Зотова, Ф.Р. Спортивний відбір і орієнтація / Ф.Р.Зотова, І.Ш. Мутаева, В.В. Павлов. - Набережні Челни: Кам ДІФКУ, 2002. - 141 с.
8. Корягіна, Ю.В. Фізіологія силових видів спорту: навчальний посібник / Ю.В. Корягіна. - Омськ: СібГУФК, 2003. - 60 с.
9. Лазарєв, І.В. Практикум з легкої атлетики: навч.посібник / І.В. Лазарєв, В.С. Кузнєцов. - М.: Академія, 1999. - 160 с.
Комментариев нет:
Отправить комментарий